Сповідь прихованої сторінки...

Весілля на Купайло: як все було (відео)

k.lysychka@gmail.com — Tue, 01 Jul 2008 12:36:11 GMT

Або ж подивитися відео можна тут: www.skarby.in.ua

Наше весільне Купайло

k.lysychka@gmail.com — Sun, 29 Jun 2008 21:07:52 GMT

Відтепер літати нам РАЗОМ!

Більше фоток нашого з viter_z_bayraku весілля згодом:-)

Напередодні весільного Купайла

k.lysychka@gmail.com — Fri, 20 Jun 2008 22:57:02 GMT

Дивний спокій всередині, таке враження, що все принишкло в напруженні і чекає якогось вибуху. Так буває зазвичай напередодні бурі, але цього разу це буде скоріше буря не дощу і грому, а буревій відчуттів, емоцій, посмішок, поцілунків та простого щастя..

Всі сплять. Лиш чую, як стрілка годинника безперестанку намотує кола часу, все ближчого до завтрашньої, або точніше вже сьогоднішньої, події. Як би ми не намагалися надати цьому чисто формального вигляду, але у серці все одно відбудуться зміни. Ці зміни до ще тіснішого переплетіння думок, поглядів та митей наших життів. Хоча, куди вже тісніше. Це може буде просто по-іншому, а втім, вітер не зловити і лисичку не перехитрити:-)))

А до цього моменту наше життя йшло по висхідній і якось ніби органічно впліталося у вир стрімкого позавіконного життя. Тому ця подія відповідає усім законам логіки, яку нам, правда, у школі не викладали. Уявити щось інакше просто неможливо, це всеодно, що світ без сонця або земля без води/людей/тварин… Ти ніби перевтілюєшся у все, що мене оточує і надаєш йому сенс. Сенс життя… Не забігатиму наперед, життя попереду. Хочу просто разом з тобою пізнавати непізнане, частіше прокидати від сну буднів і ловити оті незбагненно прудкі миті буття. От і зараз не лягаю спати, щоб довше побути в отому стані передчуття… Хоча й так мені лишилося для сну близько двох годин. Але це незабутньо. Попри смуток через усталені догми суспільства я поступово повертаюся до себе.. і думками лину до тої весни:

Пригадуєш : весна горіла,
немов закохане дівча.
Навпроти вийшов ти несміло
невловне щастя зустрічать…

(Богдан-Ігор Антонич)

Херсонщина. Природні чудеса України

k.lysychka@gmail.com — Tue, 17 Jun 2008 22:59:08 GMT

Світовид

k.lysychka@gmail.com — Sun, 15 Jun 2008 13:04:59 GMT

Натрапила випадково. Продавець па-сєкрєту сказала, що ця статуя далека від ідеалу і не відповідає мистецьким критеріям. Та мені якось було не до критерій, чимось ця фігура мене зачепила, лежала тривалий час у шухляді, а зара дивиться на світ білий, бо СВІТОВИД же.

Генетично модифікована продукція (ГМО)

k.lysychka@gmail.com — Thu, 12 Jun 2008 09:16:07 GMT

Продукція, що містить трансгенні компоненти

Келогс - виробляє готові сніданки, зокрема кукурудзяні пластівці

Нестле - шоколад, кава, кавові напої, дитяче харчування

Юнівелер - дитяче харчування, майонези, соуси тощо

Хершис - шоколад, безалкогольні напої

Хайєнц Фудс - кетчупи, соуси

Кока-Кола - Кока-Кола, Спрайт, Фанта, тоніки

Макдональдс - мережа "ресторанів" швидкого харчування

Данон - йогурти, кефір, сир, дитяче харчування

Сімілак - дитяче харчування

Кедбері - шоколад, какао

Марс - шоколадки Марс, Снікерс, Твікс

Додала:

Чумак - кетчуп містить ГМ крохмал

http://www.malecha.org.ua/index.php?ind=reviews&op=entry_view&iden=110

У всякому разі я не купуватиму продукцію цих фірм, хоча ніхто не гарантує, що вітчизняні виробники не зловживають модифікованою продукцією у виробництві своїх товарів. Від ГМО не сховаєшся.. хіба що у себе в городі:-)

Післяробота

k.lysychka@gmail.com — Mon, 19 May 2008 21:02:19 GMT

За день на роботі бува набігаєшся так, що день немилий. Робота ніби не пильна, а виснажує до вижатого лимону. Тому ось такі післяробочі реабілітації під жаб'ячий спів на озерах у Голосіївському парку саме те, що здатне повернути до життя. Диви, ще й на соловейка натрапиш, тоді вже повна ідилія відпочинку:-)

Скарби одного села

k.lysychka@gmail.com — Fri, 09 May 2008 08:23:35 GMT

Таємниця дуба

У гіллі сила

Рибалка

Дерева з води

Виднокіл з порогу

Далі тут: http://ruda.in.ua/

А якого ВОВКА годуєш ТИ?

k.lysychka@gmail.com — Fri, 09 May 2008 06:44:52 GMT

Когда-то давно старый индеец рассказал своему внуку одну жизненную истину.
- Внутри каждого человека идет борьба очень похожая на борьбу двух волков. Один волк представляет зло зависть, ревность, сожаление, эгоизм, амбиции, ложь Другой волк представляет добро мир, любовь, надежду, любезность, истину, доброту, верность.
Маленький индеец, тронутый до глубины души словами деда, на несколько мгновений задумался, а потом спросил.
- А какой волк в конце побеждает?
Лицо старого индейца тронула едва заметная улыбка и он ответил.
- Всегда побеждает тот волк, которого ты кормишь.

Поцуплено у http://yatswish.livejournal.com/profile

Таке

k.lysychka@gmail.com — Thu, 01 May 2008 06:38:18 GMT

Не твій світ. Там усе не твоє. Дозволяється лише здалека споглядати. На запитання є відповіді, чого ще треба. А те, що не доказане, хай іде в небуття, звітувати ніхто не буде, бо це смішно. Якщо виросте гора, то побачиш, бо не перечепитися не зумієш.
Твори свій світ. Та в будь-якому разі він зовсім не буде людним. А тобі і не треба, бо тоді доведеться говорити, а ти звикла слухати.
Мавка не говорить голосом та її можна слухати серцем. Так само і птахи. Щебечуть собі щось. Ти так не вмієш і не перекладеш на свою мову. Кажуть, серце полілінгвіст, зрозуміє все. От і добре. Життя цікаве. Правда, у кожного там свій інтерес.

Від крихти до хліба

k.lysychka@gmail.com — Sun, 27 Apr 2008 21:10:00 GMT

Паска звичайна. Та є символом найповажнішого свята - Великодня

Курчата звичайні. Та спонукають до найтрепетливіших спогадів з дитинства

Цвіт вишні звичайний. Та в ньому початок життя, як на світанку у тінях передчуття нового дня

Звичайні маленькі клубочки. Стають минулим дорослих когутів та чубарок

Звичайне відзеркалення. Та деколи ми стаємо дежавю молодості наших батьків та дідів

Звичайне відображення дерев в калюжі. Та й там не без людиноподібних істот

Одинокі люди, як і одинокі дерева, як тіні

Відро з водою звичайне. Навіть воно для в'їдливих мух стає пасткою

Звичайна до сиру сметана. Та в ній заховалося сонечко

Шекспірівське. Земля чи асфальт?

k.lysychka@gmail.com — Tue, 22 Apr 2008 13:31:00 GMT

Гребеться горобець у сухенькому пісочку. Очевидно, шукає собі чим би поживиться. Аж ось, прилетіла до нього чорна велетенська ворона. Почала незграбно по-ведмежому переставляти лапи і по-орлиному видивлятися горобчину потенційну знахідку. Трохи далі у траві топчеться на місці мураха. Вона ніяк не може потягнути за собою ту гілочку в мініатюрі, що надибала по дорозі до нірки. Ген за деревом воркочуть голуб з голубкою, у них час побачень і рожевих планувань спільного майбутнього.
Подібні сценарії буднів птахів та інших створінь у місті бачу часто. Процесам урбанізації витіснити життя з асфальтованого бетону не вдається. Навіть травинка пробивається крізь щілину тротуарних плит і тягнеться до сонця.

Людські душі прийнято називати живими. Їх ніхто не бачив, проте святі отці закликають насамперед дбати про тіло небесне, а вже потім земне. Хоча, на моє переконання, зовнішність є певним відображенням схованого світу всередині. Та зараз не про те. Спроба відчути коливання струн своєї душі у мегаполісі, це всеодно що, танцювати гопак у нічному клубі на дискотеці. Відчайдушно пакувати речі та перебиратися жити ближче до лона природи у село, теж зараз не будеш, бо, як кажуть, молоді-амбітні... А втім, думки про це вже є, але за слушної нагоди і умов. Єдине, що на даний момент лишається частіше вибиратися поза місто і у натовпі не втрачати власне обличчя.

Вишнева круговерть

k.lysychka@gmail.com — Sun, 20 Apr 2008 09:14:29 GMT

Було це у вітра не в цьому житті,
Де трави небесні посіяли зорі,
Де сонячні тіні обсіли хрущі,
Що плавають у вишневому морі.

***
Кошлатий вітрисько на вихор стає,
І пензлик веселки вже має в повітрі,
Вишневі поля морозець обдає,
Бо чує веснянки у млості сусвітні...

Далі тут: http://ruda.in.ua/2008/04/28/76/#more-76

Весільний рушник. Як і навіщо..

k.lysychka@gmail.com — Sat, 19 Apr 2008 14:18:08 GMT

Майстрині-вишивальниці Надія Химиченко та Світлана Іванівна про підготовку до вишивання весільного рушника та його символіку..

Шведський стіл. Що це?

k.lysychka@gmail.com — Thu, 17 Apr 2008 12:44:39 GMT

На шведських столах була. Втім, щоб приготувавати його самій для гостей, немає знання. А дуже треба, бо олів'є в кострюлях вже набридло.

Хтось знає, які складові шведського столу, скільки і яких продуктів для цього потрібно?

Дуже вдячна за будь-яку інфу, бо по нитці зі всього світу і сорочку шиють:-)

Книжкова реальність, або "а может мнє лєчіться"

k.lysychka@gmail.com — Sun, 23 Mar 2008 14:06:53 GMT

"Хочеш бути багатим - працюй у місті, хочеш бути щасливим і вільним - стань оленярем"

"Ми, дияволи, можемо зробити свій крок тільки після того, як його зробите ви, люди. Кожен наш крок мусить ступати у ваш слід. Але ти поки що не зробив жодного кроку, котрий змусив нас переслідувати тебе..."

"Аутизм - це занурювання у світ власних переживань, під час якого хворий втрачає контакт із реальністю і цікавість до дійсності. У таких хворих зазвичай немає потреби в спілкуванні з людьми, а почуття не мають емоційного забарвлення:
- зануреність у власні переживання;
- жодних задоволень від довколишнього світу - отримання їх зсередини;
- неможливість налагодити контакт із ровесниками;
- невміння розділити задоволення та успіх з іншими людьми, тобто відсутність емоційного контакту.."

Ірен Роздобудько "Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя"

Новий готель "...АЇНА" на майдані

k.lysychka@gmail.com — Sat, 22 Mar 2008 19:23:09 GMT

Вечірня прогулянка центром міста просто фантастична. Не вдаючись в інтимні подробиці, зупинюся на сенсації.
На майдані збудували новий готель під східною назвою "...АЇНА". Принаймні такі гігантські літери відбивали електричні лампи на даху.

Оце думаю, чи часу не було елекрикам повкручувати нові лампи чи шкода грошей на енергозберігаючі лампочки, чи просто власникам центрального готелю до с...., як називається їхня держава...

За якість фото не ручаюся, бо знято на моб.тел (2megapixel, nokia)

Продається!

k.lysychka@gmail.com — Sat, 15 Mar 2008 13:34:17 GMT

Починається, точніше продовжується вдома ремонт. Черга підійшла до моєї кімнати. Меблі виявляються зайвими.
Може кому вони видадуться потрібними, або хтось зна, куди їх можна віддати за досить таки символічну ціну (зважаючи на інфляцію в країні :-)).

Шафа - 130 грн

Шафи зі "стінки" - по 110 грн

Письмовий стіл - 90 грн

Тумба - 80 грн

Тумба (маленька) - 60 грн

Полиця - 40 грн

Холодильник - 150 грн - Продано!

Можливе торгування!:-)

Корівка

k.lysychka@gmail.com — Sat, 15 Mar 2008 07:57:39 GMT

Ось таку корівку надибали на стіні у Пузатій хаті на Борщагівці:-)
Щось у ній є таке, чого не поясниш словами. І дитинство і доросла філософія.
А ще очі... дитячі сонні

Положинський про мову і т.д...

k.lysychka@gmail.com — Tue, 11 Mar 2008 11:05:13 GMT

Звичайно, першим фактором впливу є мова. Якщо тисячі разів сказати “Україна – зе бест” або “Украіна – лучшая”, то незабаром нікому й на думку не спаде, що набагато природніше звучить “Україна – найкраща”. Однак не менше значення має не тільки те, якою мовою говориться, але й те, що саме говориться. Якщо на кожному кроці вихваляється “німецька якість”, “американська мрія” або “російський характер”; якщо тобі наполегливо вбивають в голову, що “японське – надійне”, “корейське – високотехнологічне”, а “китайське зараз все, бо зараз все зроблено в Китаї”; якщо вже всі знають, що “найкращий відпочинок – в Єгипті”, “найкраще пиво – в Чехії”, а найкращі будівельники – в Туреччині, то що ж тоді доброго залишиться сказати про Україну?

Далі тут:
http://www.obozrevatel.com/news/2006/7/21/125479.htm

Один день і життя

k.lysychka@gmail.com — Mon, 10 Mar 2008 10:26:50 GMT

Один день, а наче тиждень. Нічого особливо, а особливо. Людей, яких знаєш, рада була бачити і їхні відтінки було цікаво споглядати. Тижні пролітають днями. Праця закрутила і втягла. Чекання змін долі окрилюють і додають сил для буднів. Та наближатися до них ніби боїшся, щоб оте очікування невідомого не розвіялося, як сон.
Так ще довго, але воно занадто близько. Приємні суперечки і ще не почате обговорення. Невідомий результат та зараз не про нього. Кажуть, в очікуванні людина щасливіша, але я не вірю. А може... не хочу вірити...
Зараз пливу у човні, хто ним керує... мабуть, Він...

Картина на замовлення

k.lysychka@gmail.com — Fri, 07 Mar 2008 08:59:51 GMT

Хтось знає художника, який би міг намалювати картину на замовлення, але.. з душею?

Розумію, люди творчі, і шо з неба привидиться, те і малюють, але...
Але у мене в голові вже давно крутиться одна картина, яку собі вигадала, але ніколи не тримала пензля в руках і навіть не уявляю як то робити..
Я би могла детально цю картину описати, щоб художник намалював її собі в уяві і потім виклав на полотно...

Винагорода за працю сама собою зрозуміла!!!

Випити келих полину

k.lysychka@gmail.com — Tue, 04 Mar 2008 06:03:30 GMT

Десь о цій порі за календарем природа починає прокидатися. На погодні аномалії не зважаю. Висновки роблю сама. І коли потрібна підтримка, зазвичай нікого немає поруч, у всіх враз якісь справи. Розділяти сум і поганий настрій забавка не з приємних. Шматок солодкого тістечка набагато приємніше з кимось смакувати, аніж випити з тобою склянку настоянки з полині...
Не в праві когось засуджувати, у кожного своє життя. Тим паче, останні місяці воно стало аж занадто зайняте. Дороги рідко коли переплітаються, а так кожен собі мандрує сам.
Наперед не загадую та й ще далеко не час...

Хіба що шукаю того, хто б намалював мені картину, яка вималювалася у моїй голові, бо сама не здьобна((

Друковане співжиття, або 910 сторінок тексту

k.lysychka@gmail.com — Fri, 22 Feb 2008 18:48:16 GMT

Я воювала з турками, потрапляла до них в полон, на мене одягали кайдани і прирікали до рабської праці на каменоломні.
Часто доля мені усміхалася, зустрічала добрих людей, вони ставали мені побратимами і допомагали долати негаразди. У війні шаблюкою рубала ворогів, обливалася чужою і своєю кров'ю, бачила смерті товаришів і їхні обезглавлені тіла, ви навіки у моєму серці. До нестями була закохана, любов'ю просяк останній тілесно-духовний нерв, не жити без неї і померти не можу теж. Роки поневірянь і тяжких випробувань довелося пережити, аж поки нарешті мої вуста торкнулися твоїх.

Більше трьох місяців довелося отак жити. Побут забирав увесь час аби пришвидчити читання. Дорога у метро і вільні години вечорами повертали мене до друзяки Арсена Звенигори та вірних йому друзів... Я сумуватиму за вами. Ви стали частиною моєї свідомості. Сподіваюсь, я вашої теж...
Невимовно цікавий роман "Таємний посол" у авторстві В.Малика...

Старі меблі

k.lysychka@gmail.com — Sun, 17 Feb 2008 18:45:54 GMT

Хтось знає, куди можна сплавити старі меблі: холодильники (2), савєцку "стєнку", кілька тумбочок і письмовий стіл ???

Хтось такі речі зараз купує? Мо на переробку якісь фірми скуповують? Бо в неті знайшла лише, шо можуть безплатно "звільнити мене від старих речей", а дехто навіть може розкошелитися на 50 грн...